Субєкти виконавчого провадження

1234

Учасники виконавчого провадження
Коло суб'єктів стадії виконання судових рішень має певну специфіку у порівнянні з іншими стадіями процесу. Так, у виконавчому провадженні немає позивача і відповідача, третіх осіб, які заявляють або не заявляють самостійних вимог на предмет спору, свідків та ін.
До учасників виконавчого провадження належать: органи виконання, якими закон називає державних виконавців; особи, які беруть участь у справі: сторони (стягувач, боржник) та їх представники; та особи, які сприяють виконанню: експерти, спеціалісти, суб'єкти оціночної діяльності — суб'єкти господарювання, перекладачі, поняті, працівники органів внутрішніх справ, представники органів опіки і піклування, інших органів і установ.
Відповідно до Закону України від 24 березня 1998 р. "Про державну виконавчу службу" та Закону України від 21 квітня 1999 р. "Про виконавче провадження" виконання рішень судів та інших органів здійснює державна виконавча служба, яка входить у систему органів Міністерства юстиції України. Систему органів державної виконавчої служби складають: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції; районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Виконання рішень судів та інших органів покладено на державних виконавців районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби. Ст. 4 Закону "Про державну виконавчу службу" вказує хто є державними виконавцями.
Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом. Державні виконавці є державними службовцями.
Контроль за діяльністю державних виконавців здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції — через відповідні відділи державної виконавчої служби.
Законом передбачено також судовий контроль за рішеннями, діями чи бездіяльністю судового виконавця (розд. VII ЦПК).
Ряд важливих питань в стадії виконання вирішується не державним виконавцем, а судом у судовому засіданні: про відстрочку, розстрочку, зміну чи встановлення способу виконання; видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу; поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; затвердження мирової угоди; тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу, тощо (розділ VI ЦПК).
Гарантією законності дій державного виконавця по виконанню рішень є право сторін заявити відвід державному виконавцю (відповідно до ст. 17 Закону "Про виконавче провадження").
Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Для цього державний виконавець має певні права та обов'язки (ст. 5 Закону "Про виконавче провадження").
Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник.(ст. 11 Закону).
Стягувачем може бути фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником може бути фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішеннями) або утриматися від їх вчинення.
Процесуальне становище стягувача та боржника не пов'язане нерозривно з становищем позивача та відповідача. Як правило, стягувачем стає позивач, але ним може стати і відповідач, якщо у позові позивачу відмовлено і з нього стягуються судові витрати на користь відповідача. Стягувачем може стати третя особа з самостійними вимогами на предмет спору, якщо її вимоги судом задоволені, а боржником — третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, у справах з трудових відносин, якщо суд визнає її винною у тому, що звільнення або перевід було проведено з явним порушенням законодавства.
У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів або боржників. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або може доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників.
Стягувач та боржник як основні учасники виконавчого провадження наділені певними процесуальними правами (ст.11-1 Закону). Стягувач та боржник мають право бути присутніми при вчиненні виконавчих дій або уповноважити на це своїх представників, знайомитись з усіма матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають в ході виконавчого провадження, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених законодавством, одержувати довідки про хід виконання, оспорювати належність майна та його оцінку, оскаржувати дії державного виконавця та ухвали судді, суду з питань виконання рішень, подавати заперечення проти розрахунку державного виконавця про розподіл стягнутих грошових сум між стягувачами; укладати мирову угоду, яка затверджується судом.
Стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа;
зменшити розмір стягнення, надати боржнику відстрочку чи розстрочку виконання, заявити про своє бажання залишити за собою непродане майно боржника або будинок у рахунок стягуваних з боржника сум. Боржник має право вказати майно, на яке слід звернути стягнення в першу чергу, оскаржити оцінку описаного майна, а також визначити черговість його продажу. Сторони наділені й іншими процесуальними правами.
У виконавчому провадженні сторони зобов'язані сумлінно користуватись своїми процесуальними правами, не перешкоджати виконанню, виконувати вимоги державного виконавця, сповіщати про зміну свого місця проживання, роботи. Боржник зобов'язаний допускати державного виконавця для огляду своїх приміщень з метою виявлення належного йому майна, сплачувати витрати, пов'язані з примусовим виконанням рішення (ст. 11-1 Закону).
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником (ст. 378 ЦПК).
У виконавчому провадженні, як і в інших стадіях процесу, сторони можуть діяти особисто або через законних чи договірних представників. Особиста участь громадянина у виконавчому провадженні не позбавляє його права мати представника, за винятком випадку, коли боржник зобов'язаний згідно з рішенням вчинити певні дії особисто.
Державний виконавець має допустити представника у виконавче провадження на підставі належно оформлених документів, форма яких залежить від виду представництва.
Неповнолітні та особи, визнані судом недієздатними, здійснюють свої права та виконують обов'язки у виконавчому провадженні відповідно до вимог закону.
Якщо стороною виконавчого провадження є особа, визнана судом безвісно відсутньою, державний виконавець залучає до участі у виконавчому провадженні особу, яка є опікуном її майна.
Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють в межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи.
Повноваження представника, що діє на підставі договору, та представника юридичної особи оформлюються довіреністю, яка посвідчується нотаріально або в іншому встановленому законом порядку.
Інші учасники виконавчого провадження, що лише сприяють виконанню (експерти, спеціалісти, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання, перекладачі), мають в основному процесуальні обов'язки, про виконання яких їм дає роз'яснення державний виконавець.
Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а при необхідності — кількох спеціалістів або експерті, для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності -суб'єктів господарювання.
У разі необхідності під час провадження виконавчих дій державний виконавець або сторони (їх представники) можуть запросити перекладача. Перекладачем може бути будь-яка дієздатна особа, яка володіє мовами, знання яких необхідно для перекладу. Особі, якій потрібні послуги перекладача, державний виконавець надає строк для його запрошення. У випадку, коли зазначена особа не забезпечить участі перекладача у визначений строк, його може призначити своєю постановою державний виконавець.
Перекладач має право на винагороду за виконану роботу, що належить до витрат, пов'язаних із провадженням виконавчих дій.
Для проведення виконавчих дій державним виконавцем у необхідних випадках залучаються поняті, а також працівники органів внутрішніх справ, представники органів опіки і піклування, інших органів і установ у порядку, встановленому Законом "Про виконавче провадження".
Згідно ст. 16 зазначеного Закону присутність понятих обов'язкова при вчиненні виконавчих дій, пов'язаних із примусовим входженням до нежилих приміщень і сховищ, в яких зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувана, яке має бути повернено йому в натурі; примусовим входженням до жилих будинків, квартир для забезпечення примусового виселення та вселення в них; примусовим входженням до будинків, квартир та інших приміщень, в яких знаходиться дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду; при проведенні огляду, арешту, вилучення і передачі майна.
Як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні громадяни, які не мають особистої заінтересованості в провадженні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, підлеглістю чи підконтрольністю. Кількість понятих при вчиненні виконавчих дій не може бути менше двох.
Понятий має право знати, для участі в провадженні яких виконавчих дій його запрошено, на підставі якого виконавчого документу вони здійснюються, а також робити зауваження з приводу вчинення виконавчих дій. Зауваження понятого підлягають занесенню до акта відповідної виконавчої дії.




9568948547948018.html
9568998451226001.html
    PR.RU™